Яким буде майбутнє найбільшої водойми в Чорнобильській зоні. Відео


Результати проекту помітні навіть з космосу: ніде у світі досі не існувало досвіду виведення з експлуатації настільки великих технічних водоймищ, як став-охолоджувач ЧАЕС, що у зоні відчуження. Перші підсумки зняття з експлуатації водойми площею майже 23 кілометри квадратні підбивали українські та зарубіжні науковці.

На початку липня на базі Інституту Гідробіології Національної Академії Наук України та на промисловому майданчику ЧАЕС відбувався семінар із розгляду підсумків робіт з виведення з експлуатації водойми-охолоджувача. В обговоренні теми взяли участь експерти з України, Японії та Великої Британії, інформують в ДСП «ЧАЕС».

Під час семінару розглянули результати досліджень інститутів гідробіології та сільськогосподарської радіології НАН України, Українського гідрометеорологічного інституту та інших наукових установ країни. Експерти неодноразово звертали увагу на важливість точності моніторингу, який виконували фахівці ЧАЕС у рамках реалізації проекту виведення водойми-охолоджувача з експлуатації.

Як розповів провідний інженер відділу стратегічного планування ДСП ЧАЕС Федір Ланських, переважна більшість учасників семінару висловила думку щодо необхідності продовження вивчення процесів, котрі відбуваються у водоймі-охолоджувачі зараз, коли він досяг проектного рівня води і виведений з експлуатації, а також у майбутньому. Це має важливе значення для багатьох наукових галузей, оскільки у світовій практиці досі не існувало досвіду та науково підтверджених даних щодо зняття з експлуатації технічних водоймищ такого розміру, особливо за умови забрудненості радіонуклідами їхньої акваторії та територій, де вони розташовані.


«Водойма-охолоджувач – це об’єкт, що складається з низки гідротехнічних споруд, а будь-яка гідротехнічна споруда потребує обслуговування (ремонту та оглядів). Здебільшого, це дамби та споруди, що лишилися – берегова станція, водозапірний ковш, дренажні канали. Наразі досягли проектних критеріїв робіт з виведення водойми-охолоджувача з експлуатації, підготували звіт, який представили міжнародній громадськості, зокрема експертам МАГАТЕ та провідних українських інститутів», — зазначив провідний інженер відділу стратегічного планування.
ЧАЕС продовжуватиме моніторинг до ухвалення остаточного рішення Державним агентством з управління зоною відчуження про те, хто надалі обслуговуватиме і проводитиме моніторинг на цих територіях. У дійсності цей моніторинг визначать у дещо іншому об’ємі. Основні ризики, які передбачали під час зниження рівня води у забрудненій радіонуклідами водоймі, не підтвердилися.

У рамках технічного туру на ЧАЕС експерти оглянули водойму-охолоджувач та її дамбу, побували на колишній береговій насосній станції, яка підтримувала рівень води у водоймі за часів її експлуатації, а також відвідали оглядовий павільйон нового безпечного конфайнменту та місто Прип’ять.

Під час семінару відбулась зустріч з першим заступником генерального директора з планування та зняття з експлуатації Валерієм Сейдою, під час якої обговорили результати семінару та подальші кроки ЧАЕС щодо остаточного зняття водойми з експлуатації, а також те, хто і як має виконувати подальший моніторинг та обслуговування водойми.

Зі зниженням рівня води у 2016 році водойма-охолоджувач почала роз’єднуватися на окремі озера, влітку 2017 року площа осушеної частини водойми становила 42% від загальної. За станом на 2017 рік наявні результати моніторингу радіаційних параметрів в основному не перевищували прогнозних значень.

Як зауважує начальник відділу стратегічного планування ЧАЕС Дмитро Стельмах, зняття водойми-охолоджувача з експлуатації – один з найбільш масштабних проектів не лише на майданчику ЧАЕС, а й в Україні загалом. Проект відбувався понад п’ять років, він призвів до зниження рівня ґрунтових вод, зміни екосистеми навколо водойми, і результати проекту можна побачити навіть з космосу. Завершення проекту – це вирішальний крок, але не останній. Потрібно багато зробити щодо ремедіації цих територій. Зараз ЧАЕС звертається до ДАЗВ щодо вирішення подальшої долі цієї території, яка залишається радіаційно забрудненою. Остаточно невідомо, чи лишатиметься встановлена там екосистема остаточною і чи не становитиме вона загрози для промислового майданчика ЧАЕС. Наразі вирішується питання створення території спеціального промислового використання. Залучають інвесторів, частину території передали в оренду, передбачають там створення відновлюваних джерел енергії.


Довідково. Водойма-охолоджувач ЧАЕС (ВО) була побудована шляхом створення штучної огороджувальної дамби на заплавній території Прип’яті площею близько 22,9 кілометра квадратного. Обсяг води ВО розрахований для охолодження чотирьох блоків ЧАЕС у режимі вироблення електроенергії. Заповнення втрат від фільтрації та випаровування води здійснювалось з річки Прип’ять насосами підживлення до проектного рівня 111 метрів, що вище рівня в річці Прип’ять на сім метрів.

Припинення роботи ЧАЕС у режимі генерування енергії дозволило вивести з експлуатації більшу частину систем, для функціонування яких була необхідна подача технічної води. Після зупинки усіх енергоблоків ЧАЕС водойма не виконувала прямого функціонального призначення і її площа у багато разів перевищувала потребу. Дослідження її стану наукові організації здійснювали ще з 1986 року, результати цих досліджень у 2006 році узагальнили у звіті щодо екологічного обґрунтування можливості виведення водойми з експлуатації.

Роботи з виведення з експлуатації водойми-охолоджувача ЧАЕС почалися у 2014 році, оскільки на підтримку рівня води у ній були потрібні значні експлуатаційні витрати, а також через істотні ризики, пов’язані з високим рівнем ґрунтових вод на промисловому майданчику.

Нагадаємо, у березні під час експедиції з дослідження птахів у зоні відчуження зафіксували 37 червонокнижних орланів-білохвостів. Різноманіття тваринного світу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника неодноразово фіксували на фото науковці. У лютому фахівці заповідника оприлюднили результати аналізу м’яса мертвого кабана на території заповідника: рівень ізотопів у тканині тварини є характерним для низькоактивних радіоактивних відходів. Створений у 2017 році заповідник займає приблизно дві третини території зони відчуження і фактично є резерватом, де оселяються усі знакові для європейської фауни дикі тварини. Цьогоріч під час зимового обліку птахів у зоні відчуження науковці зафіксували стабільність популяцій червонокнижних птахів, наприклад, орлана-білохвоста. Також на заповідних теренах вже понад два десятиліття живуть завезені на Полісся із заповідника «Асканія-Нова» коні Пржевальського.

Нещодавно відбулася прем’єра документального серіалу Our Planet («Наша планета») виробництва компанії Netflix. Завершальна серія була присвячена природі зони відчуження, як прикладу того, що природа може відновитися на постраждалих від радіації територіях за умови невтручання людини.

Джерело статті: “https://www.volynnews.com/news/all/yakym-bude-maybutnye-naybilshoyi-vodoymy-v-chornobylskiy-zoni-video/” Об этом сообщает postdaily.in.ua со ссылкой на СМИ.

ТОП новости

Вход

Меню пользователя